Як говорити з дітьми про Війну
Усі новини, які зараз забирають нашу увагу, і всі пости в соціальних мережах - про руйнівну війну.
Чиїсь родини знайомі з війною не на словах - а на власному досвіді через різкі звуки бомб на тлі гучних сирен. Вони змушені залишати свої домівки або турбуватися про близьких, які б'ються на фронті. Інша частина світу, затамувавши подих, дивиться новини, сподівається і молиться про мир або відстоює свою точку зору в соціальних мережах. Є й такі, для кого конфлікт став причиною згадати про болючу втрату зі свого минулого.
Незалежно від того, з яких причин болить ваша душа у зв'язку з війною, ви можете відчувати найрізноманітніші емоції - від гніву і замішання до страху і втрати безпеки.
Якщо ви це відчуваєте, то і ваші діти теж можуть це відчувати.
Як батьки, ви, швидше за все, хочете захистити своїх дітей від занепокоєння або душевних страждань. На жаль, ми не можемо захистити наших дітей від кожного страху або небезпечної ситуації, але ми можемо захистити їх від пасток, пов'язаних з уникненням своїх почуттів, які можуть негативно вплинути на все життя, що залишилося.
Душевні страждання, горювання - це нормальна і природна емоційна реакція на втрату будь-чого або на будь-яку зміну в нашому життєвому укладі. Зокрема й на втрату безпек. Навіть якщо конфлікт не стосується вас особисто, все одно на всіх нас впливає все, що відбувається в найближчому оточенні.
Війна змушує нас усвідомити, як мало ми можемо контролювати те, що знаходиться в нашому полі зору. Але ми можемо керувати тим, що і як ми говоримо нашим дітям.
Як найкраще проявити себе емоційно перед дітьми під час воєн і збройних конфліктів?
Що варто зробити
Скажіть правду про свої почуття. Це створить атмосферу довіри та безпеки між вами.
Почніть першим. Ви приклад для наслідування в родині. Це дасть упевненість і відчуття безпеки вашій дитині, щоб зробити те саме.
Спілкуйтеся у звичайному вашому розмовному тоні, щоб ваша дитина почувалася комфортно.
Памятайте, що горювання - це про емоції, а не про інтелект. Відчувати смуток чи страх - це нормально.
Пам'ятайте, що кожна дитина має своє унікальне уявлення про те, що вона чує і у що вірить про війну.
Чітко і відкрито поясніть своїм дітям свої погляди на війну.
Будьте терплячими. Дайте дитині час сформувати власну думку.
Слухайте всім серцем, а не головою. Дозвольте дітям ділитися своїми емоціями без осуду чи критики з вашого боку.
Дозвольте своїм дітям говорити про це так часто, як вони хочуть.
Давайте чесні та прості відповіді, які безпосередньо відповідають на їхні запитання.
Що варто НЕ робити
Не кажіть: «Не потрібно боятися». Страх - це нормальна і звичайна реакція на ситуації, що лякають.
Не кажіть: «Не потрібно сумувати». Смуток - здорова і нормальна реакція під час розмов про війну.
Не намагайтеся напоказ виглядати сильним заради вашої дитини. Мова тіла становить 80% або більше в нашому спілкуванні. Коли ваші слова і дії не збігаються, це може збити з пантелику дітей і дати їм зрозуміти, що вони теж мають бути сильними, що часто означає придушення своїх почуттів.
Не порівнюйте їхню ситуацію з подіями інших людей у світі. Порівняння применшує їхні почуття.
Не давайте обіцянки, які Ви не зможете виконати. Замість того щоб казати: «Усе буде добре», краще сказати: «Ми робитимемо все можливе, щоб бути в безпеці».
Не намагайтеся дітей «лагодити». Вони не зламані. Почуття потрібно вислуховувати, а не виправляти.
Отже...
Якщо вони побачать, що ви щиро висловлюєте свої емоції, вони знатимуть, що можуть чинити так само.
Якщо діти почують, що ви говорите про свій біль, перераховуючи й описуючи свої емоції, а не намагаєтеся пояснити свої почуття інтелектуально (мовою фактів), то вони наслідуватимуть ваш приклад.
Ви не можете контролювати дії уряду і світових лідерів, але ви можете контролювати слова і повідомлення, які ви передаєте нашим дітям.
Вибирайте любов.
Allison James, Grief Recovery Specialist
орігінальна стаття https://www.griefrecoverymethod.com/blog/2023/10/17-ways-support-kids-during-times-war